Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Усі новини дня

04 жовтня 2014

Що врятує вкладників збанкрутілих банків?

  • 15:50

В Україні - "банкопад". Тільки за останній тиждень НБУ визнав два банки неплатоспроможними.

В Україні на чверть збільшилось виробництво олії

  • 13:02

В Україні майже на 25% збільшилось виробництво олії.

В одні руки - не більше 200 доларів

  • 11:58

Громадяни зможуть купувати не більше 200 доларів на день.

03 жовтня 2014

Міський голова Чернігова працює на відлякування інвесторів

  • 19:19

Ще на початку вересня повинен був розпочатися демонтаж двох зруйнованих під'їздів у будинку № 36 по вулиці 50 років ВЛКСМ у Чернігові, але в міському бюджеті коштів не було.

Крик душі матері героя Небесної сотні

  • 18:23

Відкритий лист матері героя Небесної сотні

Мене звати Валентина Мовчан. Мій син Андрій був розстріляний 20 лютого 2014 року на Майдані.

Ті, хто віддав наказ підняти зброю на дітей-патріотів, розстріляли моє материнське серце, яке безперестанно сходить нестерпним і пекучим болем. Від крику моєї душі розступаються хмари на небі... Але ніхто не може почути цей німий крик моєї зраненої душі і біль мого розстріляного серця.

Я чекала, що після такої страшної трагедії щось зміниться, а люди, які прийдуть до влади, розберуться в тому, хто саме віддавав накази про масові розстріли на Майдані.

Я сподівалась, що винні будуть покарані, адже вони -"творці" самої найстрашнішої сторінки в історії незалежної України.

Але бездіяльність деяких можновладців ще більше знекровлює моє серце. І єдина сила, яка утримує душу в моєму тілі, - велика материнська любов до мого сина. Я ще маю жити. Жити задля того, щоб молити Бога на прощення наших гріхів і за те, щоб Господь простив і очистив душу моєї дитини і визволив з муки вічної! Всенародне визнання мого сина Героєм для мене ніщо інше, як холодна сторінка новітньої історії.

А причина, з якої я вирішила поховати Андрія на сільському кладовищі, криється в останньому материнському інстинкті: сховати від усього світу і в останнє захистити свою дитину від всіх негараздів. І ще у великому бажанні впасти на могилу, закрити собою, і на весь голос закричати: "Не віддам!"

В моїй душі ще тліє надія на те, що нова влада країни все ж проведе принципове розслідування і нелюди, які вбивали наших дітей, будуть покарані! Але ця надія з кожним днем стає все меншою і меншою.

P.S. Я щиро вдячна всім, хто в ті дні стояв поряд з нами. Щиро вдячна за кожну Вашу сльозинку. Я щиро вдячна Вам за слова підтримки, за вчасно підставлене плече і руки. Зі словами найщирішої подяки я низько вклоняюся всім Вам.

Слава Україні!

Валентина Мовчан, мешканка смт Ріпки Чернігівської області

Архів онлайн новин
<< < лист. 2018 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
TOP новини
П'ятниця, 09 листопада 2018
За матеріалами блогу Валерія Дубіля. У минулому році їздив амбулаторіями Чернігівщини і дорогою зустрів стареньку машину «екстренки». І от ще тоді…
Інтерв’ю