Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

«Бюджет-2018 є антинародним», - Валерій Дубіль

  • Вівторок, 23 січня 2018
  • 1455

7 грудня Верховна Рада 273 голосами «за» ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2018 рік». ЗМІ одразу прокотилася хвиля критичних матеріалів. Його називають «антинародним», «бюджетом поліцейської держави», «бюджетом геноциду». Про те, яким він є насправді, ми дізнавалися в народного депутата з фракції ВО «Батьківщина», члена Комітету з питань бюджету Валерія Дубіля.

 Валерію Олександровичу, наприкінці минулого року депутати вирішили відійти від звичаю ухвалювати бюджет «під ялинку» й проголосували його майже за місяць до Нового року. Чи були якісь суперечки? Чи він був такий відшліфований, що не виникло жодних дискусій?

— «Батьківщина» не голосувала за бюджет на 2018 рік. Наша фракція одна з найменших, але ми подали найбільшу кількість правок, які могли б реально збалансувати кошторис. Жодну з них не було враховано. Далі я розповім чому.

Насправді під цей бюджет завчасно почали збирати голоси, і як тільки набралася необхідна кількість, президент дав вказівку: у четвер проголосувати. Чесно кажучи, я не думаю, що більшість депутатів у нього взагалі вчитувалася. Ухвалити цей документ — означає підтримувати руки людей, які просять милостиню, замість того щоб дозволити їм вільно дихати. Утім, голосами БПП, «Народного фронту», Радикальної партії цей справді антинародний бюджет проголосували.

Таке швидке його ухвалення — це бажання влади уникнути громадських обговорень. В останню ніч перед голосуванням були внесені суттєві зміни, щоб люди, експерти не змогли їх оцінити, і документ потрапив до сесійної зали.

Які ви можете назвати показники бюджету, що впливають на життя українців?

— Прем’єр-міністр каже, що в нас буде бюджет зростання. Це не так. Якщо порівняти ВВП на особу, то у 2008 році він становив близько $8 тис., а в 2018-му планується лише $2 тис. Зростання ВВП закладають на рівні 3%, хоча й торік закладали таку саму цифру, але реально вона була на рівні близько 2%. Для порівняння: у західних країнах зростання ВВП становить 5% бюджету і вище.

Крім того, вкотре збільшують державний борг. Знову візьму той самий 2008-й, який називали роком найбільшої економічної кризи. Тоді граничний обсяг державного боргу становив 89,14 млрд грн. А зараз у 31 раз більше — майже 2,75 трлн грн! Влада понабирала кредитів у МВФ, які виплачуватимуть навіть наші онуки, але про це вона не думає, бо тоді її вже не буде.

З індексом інфляції відбувається щось незрозуміле. Спочатку її заклали на рівні 7%, та коли міжнародні фінансові інституції зробили щодо цього зауваження, з’явилася цифра 9%. Але й вона далека від дійсності. За оцінками фахівців МВФ, Світового банку, слід очікувати інфляцію не менш як 12–13%. Так само курс долара, який заклали на рівні 29,2, зросте щонайменше на 10%. Економісти кажуть, що реальна інфляція 2017 року становила 30%, оскільки на третину зросла ціна так званого супового набору. Таке враження, що влада знову почала брехливо маніпулювати статистикою, щоб виправдати свої недолугі дії.

Ви кажете, що ваша фракція за бюджет не голосувала. Чому? Є якісь застереження?

— Як і завжди, наша фракція вивчила документ — саме той, який готували першочергово, бо, як я вже казав, останні зміни стали відомі лише перед голосуванням. Ми знайшли чимало речей, які реально нічого не дають людям — тільки можновладцям. Там було багато корупційний складових, «хотілок» народних депутатів і високопосадовців, яких подали загалом на 1,4 трлн. Щоб стимулювати мажоритарників голосувати за бюджет, вони збільшили в поточному році на 1,5 млрд грн — до 5 млрд грн — такий собі політичний хабар у вигляді фінансування заходів соціально-економічного розвитку окремих територій. Тими коштами мажоритарник розпоряджатиметься на власний розсуд. Наприклад, може зробити так, щоб за ці гроші його або якась інша фірма проводила ремонт у закладах, або запропонувати вкласти їх у найвигідніший для себе вид «допомоги» й отримати 20% відкату. Відбувалася пряма купівля депутатів.

Видатки на утримання бюрократії — президента та його оточення, Верховної Ради, Кабміну, Генпрокуратури, СБУ, МВС і далі, далі, далі — проти 2017 року збільшилися на десятки мільярдів. Так, утримання прокурорів державі обійдеться в 7,17 млрд грн, СБУ —у 8,15 млрд, системи МВС — майже у 66 млрд грн. Для порівняння: на всю дитячу онкологію виділяють 0,5 млрд грн, а на всю українську науку — лише 4,5 млрд грн. Та найцікавіше те, у скільки українцям обходиться утримання президента. Влада оцінила видатки на діяльність гаранта й Адміністрації (увага!) у 1,064 млрд грн. 2010 року ця цифра дорівнювала 121 млн грн. На Апарат ВРУ в останній момент додали ще 60 млн грн, на Секретаріат Кабміну — 28,5 млн, на Мінфін — 31,5 млн, на Генпрокуратуру — аж 400 млн грн. Це видається як мінімум блюзнірством на тлі зменшення фінансування освітян і науковців, медичних програм та заходів із реабілітації хворих. Так, на всіх важкохворих, які потребують лікування за кордоном, цього року додатково виділили менш як 1 млн грн — загалом близько 390 млн грн, тоді як реальна потреба — понад 1 млрд грн. І такі непорозуміння буквально за всіма найзначнішими пунктами.

Але ж заробітні плати збільшать не тільки високопосадовцям, а й простим українцям?

— Щоб розібратися, якою є реальна заробітна плата в українця, а потім поговоримо і про мінімальну заробітну плату, наведу приклад. У всьому світі рахують індекс реальної заробітної плати та індекс інфляції. В Україні останні чотири роки графік інфляції йде вгору, а графік реальної заробітної плати — вниз. І це видно з того, що українці сьогодні на 1000 грн можуть купити вдвічі менше продуктів, аніж, скажімо, рік тому. У розвинених країнах прийнято, щоб графік інфляції небагато відставав від графіка реальної заробітної плати.

Експерти порахували середню заробітну плату за 2008-й — $358, а на кінець минулого року вона становила $273. У новому бюджеті мінімальна зарплата збільшується на $18, і що за ці гроші можна купити? Влада нам обіцяє подумати про чергове збільшення мінімалки до 4200 грн із квітня. Та не забуваймо, що тоді, як зазвичай, і інфляція зросте, і курс зросте. За минулий рік молочні продукти подорожчали на 30%, сало — на 65%, ось це справжні показники інфляції! А офіційно вона в нас набагато менша. Чому так? Бо коли її вираховують, то беруть ціни на продукти, які люди купують щодня, і беруть ціни на предмети розкоші: картини, дорогі прикраси. От вам і виходить інфляція на рівні менш як 10%.

Тобто фактично країна топчеться на місці?

— Чому ж на місці, зовсім ні. На жаль, країна котиться в прірву. Мінсоцполітики порахувало, що фактичний прожитковий мінімум у цінах жовтня 2017 року (в розрахунку на місяць на одну особу) становив 3017 грн, тоді як влада заклала його в бюджет-2018 із січня на рівні 1762 грн, із липня — 1841 грн, із грудня — 1921 грн.

Прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність, на основі якого формуються пенсії, із 1 січня становитиме 1373 грн і до 1 грудня 2018-го зросте на 124 грн. А фактичний прожитковий мінімум у споживчих цінах жовтня для осіб, які втратили працездатність, дорівнює 2544 грн. Тобто в бюджет заклали вдвічі меншу пенсію, ніж вона має бути. Та й не всі люди з наступного року зможуть вийти на заслужений відпочинок згідно з новим законодавством. І саме через таку «економію» на пенсії у 2018-му передбачено на 2 млрд грн менше, ніж було у 2017-му. До речі, якщо обчислювати їх у доларовому еквіваленті, то 2008 року середня становила $154, а зараз $68.

Видатки на субсидії на ЖКП закладаються в сумі близько 71 млрд грн. А з урахуванням боргів 2017 року потрібно щонайменше 75 млрд грн. Але ці гроші не можна назвати субсидіями, адже їх перераховують компаніям-монополістам, які надають ці послуги.

На місцеві бюджети перекладаються додаткові видатки — без додаткових субвенцій чи баз доходу. Наприклад, фінансування 143 державних коледжів і технікумів.

Видатки на стипендії зменшено на 25–30%. Ті, кому не вистачить стипендій із держбюджету, зможуть отримувати (чи не отримувати) їх із місцевих кошторисів, які нині переважно є дефіцитними.

Із 6,3 млрд грн, які виділяють на підтримку агропромислового комплексу, 1 млрд йде за статтею «Фінансова підтримка фермерських господарств». Проте залишається незрозумілим, кому й на що дадуть ці гроші, адже практика нашого уряду — підтримувати не мале та середнє підприємництво, а великі агрохолдинги.

Як можна було поліпшити бюджет?

— Наша фракція, як я вже казав, подала, мабуть, найбільшу кількість правок, які могли б збалансувати бюджет. Окрім того, потрібно зважити, з чого формується дохідна частина і як її можна збільшити. Фактично вона складається з податку на додану вартість, акцизного податку, податку з доходів фізичних осіб та військового збору, податку на прибуток підприємств. Тобто прості українці, домогосподарства — це, так би мовити, володарі бюджету, бо формують його з власних кишень. Та через безглузду політику влади, скажену корупцію в державі цих грошей не вистачає.

Ми пропонували проголосувати антиофшорні законопроекти, які збільшили б дохідну частину бюджету. Якби їх розглянули й ухвалили, можна було б обмежити офшорні дірки, куди щороку витікають мільярди доларів. У бюджет-2018 таким чином змогли б додати як мінімум 67 млрд грн. Але, на жаль, наші ініціативи влада проігнорувала.

Основною причиною, на мою думку, є те, що саме високопосадовці та великий бізнес користуються офшорними схемами. Хто ж сам себе обмежить? Тому й перекладають цей тягар на малих та середніх підприємців. Через це маємо інфляцію, маємо майже триразове підвищення за останні сім років ціни на газ у наших платіжках. Тарифи на опалення зросли в 4,5 раза, на електроенергію з 2008 року — у 6,9 раза.

Бюджет України — це бюджет типового сировинного придатка до розвиненіших країн. У нас не визначені пріоритети розвитку. Це бюджет проїдання, бюджет не для простих людей, а для олігархів. І знаєте, чому влада не боїться так відкрито красти гроші в простих громадян та перенаправляти туди, куди їй вигідно? Тому що в нас збільшується штат силових структур, прокурорів. Сумарно на «репресивно-каральні» органи — прокурорів, поліцію, тюрми, пенітенціарну систему — бюджет 2018 року в півтора разу більший, аніж на армію, яка воює! Влада боїться не так країну-агресора, бо там у неї свої вигоди й свої налаштовані схеми, як власного народу! Середня заробітна плата в прокурора — 50 тис. грн, суддя Печерського суду отримує з надбавками 300 тис. грн, простий суддя — 72 тис. грн (додайте до цієї суми ще надбавки), середня заробітна плата поліцейського — 13 тис. грн, а вчителя вищої категорії — 8200 грн. Так, фінансування Генпрокуратури, МВС збільшили на 20%, а соціальні стандарти зростуть за рік тільки на 9%! Влада фактично будує за гроші України окрему державу — поліцейську.

Які перспективи в України у майбутньому?

— Країні потрібна влада, яка в центрі поставить інтереси простої людини, яка думатиме, як забезпечити гідні умови нашим громадянам тут, щоб вони не тікали за кордон у пошуках кращої долі. Тільки коли така влада почне наводити лад в Україні, наша держава матиме збалансований бюджет, а кожен громадянин зможе впевнено сказати: моя країна про мене дбає.

За матеріалами газети "Київське слово".

Подiлитись посиланням:
Додати коментар

Захисний код
Архів новин розділу
<< < квіт. 2018 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
Новини інших розділів
Неділя, 22 квітня 2018
Сьогодні день, коли свята церква вітає всіх жінок – День Жінок-Мироносиць. Любов – безумовна і безмежна – підняла мироносиць серед ночі і змусила…
Інтерв’ю