Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Валерій Дубіль: "Борці з корупцією не захочуть ризикувати своєю зарплатнею"

  • Четвер, 16 жовтня 2014
  • 6048

14 жовтня 2014 року став історичним днем в історії становлення України як держави, що зробила перші вагомі кроки у подоланні корупції та створення нової політики щодо функціонування органів державної влади. Верховна Рада прийняла пакет антикорупційних законів, а Президент підписав Указ «Про Національну раду з питань антикорупційної політики». Більш детально роз’яснив нововведення народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Валерій Дубіль.

- Валерію Олександровичу, відтепер створюється низка органів, інституцій у сфері протидії корупції, а якими повноваженнями будуть відрізнятися ці антикорупційні органи? Чи не буде у них дублювання функцій?

Так, дійсно, відповідно до закону України «Про очищення влади» створюється Національна комісія з питань запобігання корупції – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики. Іншим законом створено Національне антикорупційне бюро – державний правоохоронний орган, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції. Національна рада з питань антикорупційної політики, яка створена Президентом, є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Таким чином, на зразок такої системи у розвинутих країнах світу, нормативно-правовими актами охоплено всі етапи необхідні для викорінення корупції у державі.

- Поясніть більш детально, як саме буде працювати Національна комісія з питань запобігання корупції? Хто буде підпадати у сферу її діяльності?

Дія закону «Про очищення влади» поширюється на весь, без виключення, штат посадовців, який утримується за кошти платників податків: Президент, Голова Верховної Ради, повний склад Кабінету Міністрів України, народні депутати, депутати місцевих рад, судді, працівники органів прокуратури, органів внутрішніх справ, члени Центральної виборчої комісії та інші. Крім того, під дію закону потрапили особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги: аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій.

- Як буде працювати Національна комісія і якою буде її структура?

Національна комісія є колегіальним органом до складу якого входить 5 членів. Вони обираються конкурсною комісією, що формується з осіб, визначених комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю та корупцією, Президентом України, Кабінетом Міністрів України – по 1 людині, керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та 4 осіб, запропонованих громадськими об’єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції. Основною формою роботи Національної комісії є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національної комісії здійснюватиме її апарат. Крім того, рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Національної комісії можуть створюватися територіальні органи, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом.

- А якою буде структура Національного антикорупційного бюро? Який статус будуть мати його працівники?

Оскільки, як я вже говорив, Національне бюро є правоохоронним органом, то на осіб начальницького складу Національного бюро поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Особам начальницького складу Національного бюро встановлюються такі спеціальні звання як лейтенант, старший лейтенант, капітан, майор, підполковник, полковник, генерал-майор Національного антикорупційного бюро. Щодо структури цього органу, то вона складається з центрального і 7 територіальних управлінь. Законом визначено, що гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.

- Чи встановлені законодавчими актами так звані «запобіжники» потрапляння працівників антикорупційних органів до кола осіб, які здійснюють корупційну діяльність? Чи не очолять самі майбутні антикорупціонери корупційну систему?

Перш за все члени Національної комісії і директор Національного бюро обираються за конкурсом, до них законами встановлені досить жорсткі і безкомпромісні вимоги. Також таким «запобіжником» стануть розміри посадових окладів для працівників цих органів. Так, посадовий оклад члена Національної комісії складає 19,5 мінімальних заробітних плат, а Голови Національної комісії – встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Національної комісії з коефіцієнтом 1,3. Таким чином, станом на сьогодні, заробітна плата члена Національної комісії складатиме понад 25 тисяч гривень. Щодо працівників Національного бюро, то їхні посадові оклади, законодавчо встановлено на рівні від 15-и кратного розміру мінімальної заробітної плати для осіб, що провадять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (понад 19 тисяч гривень) до 50-и кратного її розміру для Директора (понад 65 тисяч гривень).

- Чи може наша держава у такий складний для економіки час дозволити собі утримання таких інституцій?

Корупція в Україні, за різними підрахунками, «вимиває» більше третини Державного бюджету – понад 100 мільярдів гривень щорічно. І ця сума далеко не остаточна, на побутовому рівні ці цифри є таким ж вражаючими. Якраз сьогодні ми не можемо дозволити собі втрачати жодної копійки державних коштів при здійсненні тендерних закупівель, при призначенні некваліфікованих працівників на відповідальні посади, при приховуванні розміру своїх заробітків тощо.

- І щодо Національної ради з питань антикорупційної політики при Президентові України. Яку роль буде відігравати цей орган у подоланні корупції в Україні?

Цей орган є консультативно-дорадчим, а, відтак, його члени працюють на громадських засадах. Основними завданнями Національної ради з питань антикорупційної політики є, зокрема, підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії; здійснення системного аналізу стану запобігання і протидії корупції в Україні; оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), інших провідних міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері. На мою думку, створивши цей орган, Президент мав на меті, перш за все, особисто відслідковувати поступ у боротьбі з корупцією в Україні і вчасно реагувати на можливі відхилення від загальної стратегії.

Подiлитись посиланням:
Додати коментар

Захисний код
ONLINE новини
Середа, 01 лютого 2017
З ініціативи місцевих депутатів від «Батьківщини» Луцька та Ковельська міські ради, а також Маневицька районна рада на Волині ухвалили звернення до…