Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Новини публічної політики в охороні здоров’я

"Батьківщина": В основі медичної «реформи» влади – гроші, а не пацієнт

  • 09 червня 2017
  • 187

«Батьківщина» підтримує медичну реформу, але не в такому вигляді, у якому її проводить чинна влада.

Про це сьогодні під час круглого столу на тему «Законодавчі ініціативи парламентського Комітету з питань охорони здоров’я з питань адаптації системи охорони здоров’я до європейських стандартів» заявив народний депутат від фракції  Валерій Дубіль.

На його думку, в основу урядового законопроекту про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (№6327) поставили не потреби пацієнтів і лікарів, а гроші.

«Реформи робляться поспіхом, вони ні з ким не обговорюються. Це технології під вибори. Ніхто не думає про пацієнта. Мені сьогодні болісно дивитися на те, що ФАПи і амбулаторії можуть закритися і зникнути. Нікому не потрібно населення, яке живе на селі. Складається враження, що законопроект націлений на знищення населення, яке сьогодні як електорат політиків не цікавить» , – зауважив політик.

photo5321305910007670864

Валерій Дубіль переконаний, що фундаментом проведення реформи має бути розвиток екстреної і первинної меддопомоги, але влада на це не звертає уваги.

«В Україні 5-7 диспетчерських служб, а їх потрібно понад 20. У Чернігівській області 5 років не можуть запустити диспетчерську службу. Є приміщення, обладнання, провели ремонт, але не вистачає 9 млн грн., щоб вона почала працювати. Чому до цього часу Кабмін не виділив гроші?» – обурився народний депутат від «Батьківщини».

Саме тому, зауважив парламентар, влада має вже сьогодні озвучити, для кого насправді проводиться медична реформа.

«Влада розповідає про децентралізацію, а сама забирає на ЦОВ близько 80 млрд грн у громад! Тому наша фракція виступає за те, щоб для первинки залишити гроші у громадах, бо вони краще знають, як зберегти ФАПи і амбулаторії. Вторинка має фінансуватися через обласні бюджети, а третинка – це вже може бути страхова медицина» , – підсумував Валерій Дубіль.

За матерілами телеканалу "Прилуки", ba.org.ua

На реформу медицини чекають всі українці

  • 08 червня 2017
  • 188

«Батьківщина» не проти, а за реформу медицини, на яку очікують всі українці.

Про це сьогодні заявив народний депутат від фракції Валерій Дубіль з парламентської трибуни.

«Усі українці чекають найголовнішого – медичної реформи, яка потрібна всім, яка  докорінно змінить систему охорони здоров’я», – наголосив він.

Натомість, як зауважив парламентар, у людей виникає питання: коли в країні робили поліцейську реформу, то давали машини, зарплати, обладаняння, чому ж так не роблять з медичною реформою?

«Наразі створюється ЦОВВ, на якому буде зосереджено понад 70 млрд коштів. Він сам розпоряджатиметься і сам себе контролюватиме. І всі лікарні і лікарі стоятимуть з протягнутою рукою до ЦОВВ», – зауважив Дубіль.

Народний депутат від «Батьківщини» також звернув увагу на запровадження співоплати за медичні послуги.

«Постачальники медичних послуг мають право вимагати від пацієнтів оплати  чи забезпечення оплати тарифу співоплати за надані таким пацієнтам медичні послуги та лікарські засоби. А якщо в людини нема коштів, то вони повинні помирати?» – обурився Валерій Дубіль.

Після прийняття законопроекту №6327 нардеп наголосив, що його «продавлювали масовим кнопкодавством»:

«Сьогодні КЛЮЧОВИЙ законопроект медичної реформи розглядали за СКОРОЧЕНОЮ процедурою! Окрім того, законопроект «продавлювали» масовим кнопкодавством!!! Ми знову бачимо реформи заради реформ! Влада не розуміє, що поспіхом неможливо якісно змінити найголовнішу сферу країни!» , - написав він у фейсбуку.

 За словами Валерія Дубіля, «Батьківщина» добиватиметься проведення дійсної реформи і вважає нинішню - не реформою, «а лише перерозподілом бюджетних потоків»:

 

Валерій Дубіль: Законопроекти з питань медицини мають обговорюватись публічно

  • 18 травня 2017
  • 214

Законопроекти з питань медицини можуть набрати необхідну кількість голосів тільки якщо пройдуть публічні консультації з експертами та громадськістю.

На цьому наголосив народний депутат України з фракції «Батьківщина» Валерій Дубіль під час засідання Верховної Ради.

Нагадаємо, Валерій Дубіль очолив депутатсько-експертну групу з питань медицини при міжфракційному об’єднанні «За впровадження повного циклу публічної політики», головна мета якої – розробка проектів реформ у галузі охорони здоров’я.

За словами нардепа, законопроекти № 6327, 6328, 6329, 6347 не набрали достатньої кількості голосів навіть для включення до порядку денного, бо вони недоопрацьовані:

«Дуже добре, що сьогодні вся зала на це звертає увагу. Але, на превеликий жаль, чому це відбувається з цими законопроектами. Тому що сьогодні ці закони не проходять повний цикл публічної політики. Після місії Пета-Кокса ми повинні зрозуміти, що вони повинні обговорюватися на рівні громадських організацій, на рівні фахівців, медиків, а потім заходити у комітети у Верховної Ради, щоб їх проголосувати», - акцентував Валерій Дубіль під час виступу.

За словами нардепа, у цьому випадку зала буде консолідуватися навколо законів, які стосуються медицини. І тільки тоді медична реформа відбудеться безболісно.

Нагадаємо, після обговорення законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», законопроекти з питань медицини № 6327, 6328, 6329, 6347 не включили до порядку денного.

За матеріалами ba.org.ua

                                       

Звернення Валерія Дубіля до Уляни Супрун

  • 24 квітня 2017
  • 287

Шановна пані Уляно!

Звертаюсь до Вас публічно, оскільки вважаю, що зараз перебіг медичної реформи під загрозою зриву, а цього не можна допустити. На останньому засіданні фракції відбулось обговорення законопроекту № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Якщо закон буде прийнятий у чинній редакції, то об'єднані територіальні громади (ОТГ) залишаться без медичних субвенцій. А саме вони з цих субвенцій повинні фінансувати медичні заклади первинного та вторинного рівня.

Натомість, згідно з положеннями законопроекту, пропонується створення центрального органу влади - Медичної служби, у розпорядженні якої опиняться всі бюджетні кошти, виділені на медичну сферу. При цьому перелік функцій цієї служби передбачає, що вона не тільки формує умови фінансування медичної ланки, а й безпосередньо здійснює фінансування, а після - проводить аудит використаних коштів та контролює інформаційне висвітлення своєї діяльності.

Зауважу, що методів контролю цього новостворюваного монополіста немає: його керівника призначає Прем’єр-міністр України за Вашою пропозицією, а його заступників − Ви особисто.

Наголошу на корупційних ризиках: діяльність нового органу дозволить проводити закупівлі без тендера, не розробляти прозорого механізму розрахунку вартості медичних послуг, не укладати реальну медичну статистику та ін. Таким чином, його утворення повністю нівелює наші антикорупційні досягнення у сфері закупівель. Два роки тому за Вашої особистої підтримки ми залучили міжнародні закупівельні агентства до співпраці, а тепер - знов віддаємо десятки мільярдів гривень службі-монополісту?

Інше важливе питання: стан сільської медицини. Введення у дію цього закону, що передбачає  фінансування всіх закладів охорони здоров'я виключно Медичною службою і тільки з коштів державного солідарного медичного страхування, залишить ОТГ без медичних субвенцій, а малопотужні лікарні - без фінансування (вони не зможуть надавати достатню кількість послуг, щоб забезпечити себе фінансуванням з центру, бо не мають достатньої кількості пацієнтів у зоні обслуговування), що призведе до їх банкрутства у подальшому.

Утримання лікарень передбачається коштом медичного страхування, та за рахунок спільної оплати за певний перелік послуг, але впровадження сумісної оплати, що стане обов'язковою, суперечить статті 49 Конституції, яка регламентує право (а не обов'язок) українців на такий тип оплати.

Побоювання викликають і терміни впровадження запропонованих змін. Передбачається, що норми законопроекту набудуть чинності для первинної допомоги вже з моменту його підписання. До кінця 2017 року заклади охорони здоров’я районного та обласного рівня мають укласти договори про медичне обслуговування населення та почати працювати, відповідно до цих договорів, з початку 2018 року. А з початку 2019 року передбачено їх фінансування виключно через централізований механізм.

Маю всі підстави стверджувати, що це абсолютно нереальні терміни. Ви ризикуєте опинитись у тій самій ситуації, як і з реімбурсацією ліків, коли старт програми «Доступні ліки» спочатку декілька разів переносився, й навіть після офіційного запуску програма не працює у багатьох населених пунктах.

Наполягаю, що такі відповідальні кроки, як зміна принципів фінансування галузі, мають впроваджуватись поступово. 

Нагадаю, що ще в 2016 році, згідно з рекомендаціями місії Пета Кокса, Верховна Рада затвердила постанову «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». Це положення регламентує перехід до Європейської практики законотворчості. Зокрема, жоден закон не може подаватися без всебічного обговорення політичних цілей цього законопроекту, та без публічного політичного документу – «Білої книги» рішень. Тобто переліку всіх недосконалостей законопроекту, що змогли виявити експерти під час стадії обговорення, і пропозицій щодо їхнього усунення.

Опікуючись медичним напрямком у міжфракційному депутатському об’єднанні «За впровадження повного циклу публічної політики», відповідально заявляю, що весь пакет законопроектів, які наразі були подані вашим відомством, потребує суттєвого доопрацювання і не може подаватися на голосування в поточному вигляді.

Міжфракційне обєднання може стати платформою для такого ефективного всебічного обговорення. Я готовий докласти зусилля для того, щоб забезпечити дискусію на належному рівні та не допустити прийняття закону в поточній реакції, що передбачає концентрацію бюджетних коштів у одного органу-монополіста.

З матеріалами блогу на lb.ua.

Валерій Дубіль: Арифметика земського лікаря, або лікар – банкрут!

  • 21 квітня 2017
  • 210

Днями МОЗ зробив гучну заяву: зарплатня у сімейного лікаря буде перевищувати 15 або навіть 20 тисяч гривень. Щоправда, у розрахунках МОЗ ми чомусь не бачимо видатків на юридичну та бухгалтерську підтримку, транспортні витрати, страхування ризиків та багато іншого, що мають обов'язково сплачувати приватні підприємці. 

Такі огріхи побачили й народні депутати. Наприклад, за ті кошті, що лишаються у лікаря після покриття первинних витрат, він має ще заплатити за оренду приміщення, комунальні послуги, прибирання, зв’язок, регулярну дезінфекцію, проведення обов’язкових аналізів пацієнтам тощо. І це тільки в умовах міста. У сільській місцевості ситуація буде складнішою, супутніх витрат там буде набагато більше.

«Найслабший верблюд»

Вочевидь, МОЗ рахував зарплатні на прикладі Києва і з розрахунку, що у одній амбулаторії працюватиме один лікар з однією медсестрою. Щоправда, у міністерстві забули давнє бедуїнське прислів'я: «Швидкість каравану визначається швидкістю найслабшого верблюда».

Говорячи про те, що зарплатня лікаря стрімко зросте, МОЗ не уточнює, які перспективи у «найслабшого верблюда» - у сільського лікаря, умови праці якого та статті витрат значно відрізняються від міських. Але ж ефективне реформування галузі передбачає створення таких умов, за яких слабкі не повинні постійно наздоганяти, а найсильніші - стримувати свій потенціал. Необхідно побудувати систему, у якій і сільським, і міським лікарям буде однаково комфортно працювати, і вже потім звітувати про дійсно високі зарплатні. Поки що запропонована міністерством реформа діє виключно на користь міста, але я вважаю, що ставитись до села як до «придатка» − неприпустимо! Село − це основа відродження та розбудови нашої держави, в цілому.

IMG 7579

ФАПи таки закриють(-ся?)

Останні заяви представників міністерства свідчать, що на стан сільської медицини просто заплющують очі. Заступник міністра Павло Ковтонюк виступив з заявою про те, що необхідно скоротити кількість ФАПів, оскільки вони нібито не забезпечують селян лікарською допомогою. Особливо цинічним виглядає те, що насправді у міністерстві розуміють, що утримання ФАПів стане суттєвою статтею витрат для сільських лікарів, але замість того, щоб запропонувати реально діючий механізм фінансування ФАПів, цю проблему навмисно ігнорують та замовчують.

Ще одна теза Павла Ковтонюка: «У селах, як у і містах, працюватиме формула: держава - страхує, лікар - лікує, а громада - господарює».

Погодитися з цим означає власноруч винести смертельний вирок сільській медицині. По-перше, згідно з міністерським проектом реформи, громади залишаться без субвенції на первинну медико-санітарну допомогу, бо вся первинна ланка фінансуватиметься централізовано коштом т.зв. державного страхування. Механізму прямого фінансування первинної ланки громадами не існує, тому «господарювати» ОТГ точно не зможе.

Наступна теза: «Я прогнозую, що з часом ФАПів буде ставати менше, натомість з’являтимуться різні механізми, як їм укрупнятися, як добратися лікарю до людей».

Залишити село взагалі без ФАПів − неможливо. Це має бути довготривалий покроковий процес реорганізації, під час якого у сільській місцевості з'являться альтернативні можливості для надання медичних послуг пацієнтам. Проте, фельдшери все одно працюватимуть, навіть якщо ФАПи (як фізичні об'єкти) будуть ліквідовані, відповідно, гроші на зарплатні фельдшерам треба буде виділяти.

Павло Ковтонюк стверджує: «Я був на з’їзді об’єднаних громад у ХарковіУ країні поступово перестають говорити "сільська медицина вмирає, дайте грошей"». Я не знаю, які ОТГ відвідував заступник міністра, проте у багатьох куточках країни про вмирання сільської медицини не просто говорять, про це галасують. Адже рятувати сільську медицину треба негайно.

IMG 7375

 

Реальність

Наведу декілька прикладів з Чернігівщини, області, якою я постійно опікуюсь. У ході нескладних розрахунків ви побачите, що реформаторські ініціативи МОЗ забезпечать місцевих лікарів у найкращому випадку зарплатнею меншою за 2,5 тис. грн. на місяць, а у найгіршому - призведуть до їхнього банкрутства!

Моя аналітика базується на «лояльних» розрахунках МОЗ. Спробуємо підрахувати, що ж залишиться у сільського лікаря після сплати усіх обов'язкових платежів, враховуючи характерні особливості та відмінності сільської медицини.

        Спочатку визначимо, у чому ж відмінність між первинною ланкою у міській та у сільській місцевостях. У місті персонал «лікарської практики» складається з двох осіб − лікаря й медсестри. Натомість, у селах до складу «лікарської практики», тобто амбулаторії, зазвичай включено декілька ФАПів із сусідніх сіл. Якщо в місті лікар легко може обійти усю свою ділянку в декілька багатоквартирних будинків пішки, то у сусіднє село пішки вже не находишся. У зв’язку із цим виникає потреба утримувати ще мінімум один автомобіль, що обумовлює додаткові транспортні витрати.

         А тепер порахуємо на реальних прикладах медицини Чернігівщини, скільки ж насправді залишиться на зарплатню сільського лікаря та його підлеглих після впровадження реформаторських змін згідно з планами МОЗ.
Для початку підрахуємо універсальні додаткові витрати.

Стаття витрат

Вартість, тис. грн/міс.

утримання амбулаторії

3-6 (у залежності від розміру амбулаторії та її устаткування)

утримання ФАПу

2,6

транспортні витрати

4-6 (у залежності від розміру зони обслуговування)

         Зупинимось на декількох конкретних прикладах.

Нова Басань

     У селі Нова Басань, розташованому на території Бобровицького району, працює амбулаторія на трьох лікарів та три ФАПи у складі амбулаторії.
За штатом загалом: 3 лікаря, 6 медсестер, 3 фельдшери, 1 лаборант, 1 водій. Зона обслуговування – 4,5 тис. осіб. Тобто кожен лікар обслуговує по 1500 пацієнтів та сплачує третину коштів на утримання персоналу.

Згідно з розрахунками МОЗ, у випадку, коли лікар обслуговує 1500 пацієнтів, на 1 лікарську практику має лишитися 17,9 тис. грн для оплати заробітної платні та інших поточних витрат. А тепер віднімемо додаткові витрати:

- третина на утримання амбулаторії – 2 тис. грн;

- третина на транспортні витрати – 2 тис. грн;

- утримання ФАПу – 2,5 тис. грн.

Після усіх виплат лікарю залишається 11 400 грн. Цю суму потрібно поділити на кількість персоналу, що утримується (1 лікар, 1 фельдшер, 2 медсестри, 1/3 ставки водія, 1/3 ставки лаборанта, загалом − 4,66 ставки). 

Отже, зарплатня на одну особу на місяць складатиме 2 446 грн на місяць. Як Вам такі цифри? Хто готовий йти працювати лікарем у режимі 24/7 за таку зарплатню?

        Як бачимо, це далеко не ті 15-20 тис. грн зарплатні на місяць, які обіцяє МОЗ! Зауважу, що я навів приклад, коли в амбулаторії працює не один, а кілька лікарів, і супутні витрати розподіляються між декількома лікарями. Ще слід враховувати, що й щільність населення тут достатньо висока, значно більше, ніж у середньому по області. Але такі «ідеальні»  приклади – скоріш винятки, ніж правило. У більшості сіл не буде ані достатньої кількості пацієнтів, ані повної укомплектованості амбулаторії лікарями.

    Але для більшості сіл Чернігівщини характерна зовсім інша картина. Там у одній амбулаторії працює один лікар.

 

Косачівська амбулаторія

         До складу Косачівської амбулаторії у селі Косачівка Козелецького району входить два ФАПи. Амбулаторія обслуговує 4 села із загальною кількістю населення трохи більше, ніж 800 осіб. За штатним розкладом кількість працівників має бути такою: 1 лікар, 1 медсестра, 2 фельдшери та 1 водій.

       А тепер порахуємо витрати та прибутки лікаря. Щоб розрахунки були простішими, допустимо, що у селі мешкає 1 тис. осіб. Відповідно, лікар отримає 9,9 тис. грн на зарплатню та інші витрати, згідно з розрахунками МОЗ.
Віднімаємо супутні витрати: двічі по 2,6 тис. грн на утримання ФАПів, 3 тис. грн. – амбулаторія, 3 тис. грн – транспорт, отже, загальні витрати складають 11,2 тис. грн. В результаті баланс лікаря – мінус 1,3 тис. грн на місяць. Висновок: лікар буде банкрутом, оскільки повинен доплачувати державі за право лікувати жителів свого селища!

Булахівська амбулаторія

         До складу Булахівської амбулаторії  у селі Булахів Козелецького району входить ще 4 ФАПи, обслуговуються 1400 осіб. Загальний штат − 7 осіб: 1 лікар, 1 лаборант, 1 медсестра, 1 водій, 4 фельдшери.

      Знову округлимо кількість населення, вже до 1,5 тис. осіб. Згідно з розрахунковою таблицею МОЗ, лікар буде отримувати 17,9 тис. грн на місяць.
Віднімаємо супутні витрати: ФАПи – 4 по 2,5 тис. грн, амбулаторія – 3 тис. грн, транспорт – 3 тис. грн (загалом – 16 тис. грн).
Після сплати усіх платежів на зарплатню сімом членам медперсоналу у лікаря залишається 1, 9 тис. грн. Знову дуже сумно, знову сільський лікар – банкрут!

IMG 7446

 

         Хотілося б вірити, що ці розрахунки − хибні, проте, на жаль, вони абсолютно правдиві. І ці розрахунки не песимістичні, а навпаки – дуже і дуже оптимістичні. Проблема у тому, що розрахунки МОЗу далекі від реальності, заяви МОЗ − це популістичні твердження, які на практиці працювати не будуть. У цьому легко пересвідчитись, якщо звернути увагу на інформацію щодо фінансування первинної ланки Козелецького району у 2016 році.

Згідно з офіційними даними, минулого року на фінансування первинної ланки району було виділено 11 млн грн. Населення району − 24,5 тис. мешканців, отже, на одну особу виділялось 448 грн на рік.

     Під час численних зустрічей з медичними працівниками Козелецького району, я пересвідчився, що цих 448 грошей катастрофічно не вистачає. Проте, за такого рівня фінансування у районі працює центр ПСМД, 11 амбулаторій, 54 ФП та ФАПів. Зрозуміло, що таких обсягів фінансування недостатньо, і що система первинної допомоги потребує значно більших коштів для ефективного функціонування. Вже зараз у деяких селах ФАПи утримуються не шляхом нарахування субвенцій на первинну ланку, а коштом місцевих громад (ДОБРЕ, ЩО У НИХ Є ТАКА ЗМОГА, АЛЕ це є порушенням норм та правил). А що ж буде після проведення міністерської реформи фінансування «первинки»? Тепер, згідно з нормативами МОЗ, буде виділятися ще менше – усього 210 гривень на одного пацієнта на рік, тобто у два з гаком рази менше, ніж було.

Питання: яким чином у такій ситуації можна «оптимізувати» витрати? Особливо з урахуванням того, що 86% з цих 11 млн грн зараз йдуть на виплату заробітної плати медичним працівникам, а тільки 10% на оплату комунальних платежів і, відповідно, лише 4% на всі інші витрати?

Правильну відповідь Ви вже, напевно, зрозуміли: «оптимізувати» витрати можна лише скороченням фонду заробітної платні за рахунок масового звільнення медичних працівників. Отже, ініціативи МОЗ призведуть не до підвищення заробітної платні сільським медпрацівникам та поліпшення якості надання медичних послуг, а навпаки до скорочення мережі. Сумно дивитися, як МОЗ фактично добиває і так ледь живу сільську медицину.

Запропонований міністерством механізм фінансування первинної медичної ланки не є ефективним. Замість того, щоб займатись популізмом, обіцяючи золоті гори лікарям у містах (за рахунок слаборозвинених регіонів), МОЗ повинен був або розробити універсальний механізм, однаково придатний і для сільської, і для міської місцевості, або надати окрему увагу сільським регіонам з низькою щільністю населення і розробити для них спеціальний порядок.

За матеріалами блогу на lb.ua.

Архів новин розділу
<< < черв. 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30