Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Новини публічної політики в охороні здоров’я

Міфи "медреформи": Міф #12. Медицина стане доступнішою, бо кожен обирає лікаря, якому довіряє

  • 27 серпня 2018
  • 134

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Команда "реформаторів" медицини зараз запевняє: "медреформа" стартувала успішно і меддопомога вже стала доступнішою, бо кожен обирає собі лікаря, якому довіряє. Проте дійсність і факти говорять про інше. І сьогодні я розвінчую міф про те, що медицина в результаті тієї "реформи", яку впроваджує влада, стане дійсно доступною.

За задумом реформаторів, до 2020 року первинна меддопомога отримуватиме гроші за кількість підписаних декларацій, а спеціалізована – за подушним нормативом (після 2020 – перейде на фінансування за послугу). Тобто, весь цей час лікар отримуватиме заробітну плату не за фактично надану послугу, а за кількість пацієнтів. Причому, лікар первинки – в рази більше за вузького спеціаліста.

При цьому, заклади автономізуються – тобто, стануть самостійними державними підприємствами, які мають самі себе забезпечувати.

Ці фактори призведуть до того, що медицина стане недоступною. Чому?

Медичні установи первинного рівня отримуватимуть гроші тільки за надану первинну меддопомогу відповідно до кількості переданих у фінансуючий орган декларацій пацієнтів. При цьому, грошей на здійснення інших функцій - медичних послуг, не описаних у договорі, профілактичних заходів, медичних послуг для НЕ приписаних до медзакладу пацієнтів - медичний заклад не отримуватиме, а отже й не надаватиме.

Як наслідок - медичні кабінети у навчальних закладах влада залишає без джерела фінансування. У селах, віддалених від дислокації «екстренки», це стане справжньою проблемою, адже медпрацівники грають істотну роль в профілактиці, ранній діагностиці та наданні першої медичної допомоги в ургентних випадках.

Стоматологічні кабінети в сільських амбулаторіях і центрах первинної медичної допомоги в селах і маленьких селищах, а також містах, в яких немає лікарень закриють або стануть повністю платними – вони теж лишаються без фінансування. Це стосується консультаційних кабінетів лікарів-фахівців.

Коли медзаклад вторинного рівня (спеціалізована допомога) отримає господарську самостійність, то вже не матиме обмежень у скороченні штатів і оптимізації за рахунок ліквідації відокремлених структурних підрозділів - лікувальних відділень. Дохід медзакладу (центральної районної лікарні – державного чи комунального підприємства спеціалізованої меддопомоги) до 2020 року залежить тільки від чисельності населення (обсягу медичної субвенції, що перераховується їм місцевою владою) і не залежить від фактично наданих медичних послуг або доступності медичної допомоги (а саме доступність досягалася наявністю відокремлених відділень і консультаційних кабінетів).

Центральна районна лікарня є повним монополістом з надання медичної допомоги на певній території. Забезпечення функціонування відокремлених лікувальних відділень складає значну частину витрат медичного закладу. Природньо, що керівник під час перетворення медзакладу на державне або комунальне підприємство захоче ліквідувати/закрити відокремлені місцеві відділення центральної районної лікарні, які зазвичай існували в одному приміщенні чи будівлі з амбулаторіями первинної медичної допомоги територіально), або мали спільний персонал (співробітники відділень районних лікарень працювали в консультаційних кабінетах амбулаторій).

Доля закриття чекає і на відокремлені лікарські амбулаторії та ФАПи районних центрів первинної медико-санітарної допомоги. Центр ПМСД так само, як і центральна районна лікарня, є монополістом. Його фінансування також залежатиме від кількості підписаних декларацій. І він також почне економити – скоротить витратну структуру віддалених амбулаторій та ФАПів. Адже навіть у цьому випадку він отримає свої гроші за приписаних пацієнтів від НСЗУ – є ФАП у селі, чи немає.

Фактично, у маленьких селах, селищах і містечках це призведе до зниження доступності первинної медичної допомоги.

Міфи "медреформи": Міф #11. Часу на розробку комплексної стратегії немає - реформувати медицину можна вже зараз, хоча й поетапно

  • 23 серпня 2018
  • 65

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Минулого разу я пояснював, чому держава не захистить персональні дані пацієнтів у системі e-Health, а відповідальність ляже не на МОЗ, а на звичайних лікарів. Сьогодні поговоримо про черговий міф медреформи – зміни потрібно проводити негайно, тому можна обійтися й без комплексної стратегії реформування медицини.

Окремі рівні медицини пов'язані між собою одним кадровим потенціалом, єдиними джерелами ресурсів, маршрутом пацієнта. Зміна в одному компоненті (наприклад, реформа тільки первинки) призведе до розбалансованості всієї системи і недоступності інших видів медичної допомоги.

Так сталося під час проведення пілотних проектів з реформування охорони здоров'я в Донецькій, Дніпропетровській і Вінницькій області, а також у Києві в 2011-2013 роках. Тоді, власне як і зараз, основний акцент поставили на розвитку первинної медичної допомоги: зміни у її функціонуванні і концентрація ресурсів зробили інші рівні медицини недоступними. Потік пацієнтів змінився, а резерви для підтримки цих рівнів не передбачили. Утворилися великі черги (лікарі стали недоступними!), про якість годі й говорити - потрібно було обслуговувати більше людей за менший час.

Приблизно в такий спосіб нині проводять так звану «медреформу» - тільки не в окремих областях, а по всій території країни.

Влада обрала свою стратегію – значно збільшити фінансування тільки тієї первинної допомоги, яка буде працювати за новим механізмом. Інші рівні «зачекають». До чого це призведе (і вже призводить)?

1. Реальне фінансування спеціалізованої та екстреної допомоги не тільки не збільшилося, а навіть зменшилося. Його не вистачає навіть на просте виживання лікарень і поліклінік. Дефіцит - 30-50% від потреби. Чому? Бо збільшення фінансування «первинки» у 2,4 рази провели шляхом перерозподілу існуючих фінансів (а не шляхом загального паритетного збільшення фінансування або залучення нових джерел фінансування).

2. Спеціалізована допомога стане недоступною (див. Міф #1).

Велика кількість пацієнта на одного лікаря первинки (і нестача цих лікарів) призведе до того, що вони будуть перенаправляти їх до вузьких спеціалістів – необґрунтовано, щоб зняти з себе навантаження.

«Сімейник» також не зацікавлений надавати допомогу на дому, і це призведе до зростання викликів невідкладної допомоги. У тих регіонах, в яких немає єдиних диспетчерських і «екстренка» не об'єднана з невідкладною, навантаження збільшиться і на останню. Навіть зараз 30% викликів екстреної меддопомоги складають випадки із хронічними захворюваннями, а у 75% випадків госпіталізація не потрібна - тобто екстрена меддопомога працює не за профілем.

3. Вузькоспеціалізовані лікарі звільняться і підуть працювати на «первинку». Бо заробітні плати зростуть ТІЛЬКИ на первинці (в амбулаторіях ПМСД середня заробітна плата буде 6-10 тис. грн, а в лікарнях 4,5-5 тис. грн). А замінити їх немає ким.

Якщо переходу лікарів - вузькопрофільних фахівців - перешкоджає необхідність проходження перенавчання, то середній та молодший медперсонал активно змінює місце роботи.

Спеціалізована та екстрена (невідкладна як її частина) меддопомога залишаться без ресурсів. Хто надаватиме медичні послуги на вторинному рівні у той час, як навантаження різко зросте через збільшення направлень від первинки? Як покрити кадровий дефіцит при їхньому реформуванні через 2-3 роки?

Саме тому реформа охорони здоров'я не повинна бути фрагментарною. Не вийде реформувати тільки один рівень, не зачепивши решту. Не вийде реформувати один елемент системи - фінансування, якість медичних послуг, медикаментозне забезпечення. Реформа має бути комплексною, і перед її початком необхідно чітко визначити джерела ресурсів для її проведення (політико-соціальна, організаційна, кадрова, фінансова, матеріальна і технологічна).

Інсулінозалежні не можуть розраховувати на МОЗ

  • 21 серпня 2018
  • 75

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на kievvlast.com.ua.

До мене, як до народного депутата, неодноразово зверталися наші громадяни із проблемою, що в аптеках практично закінчилися безкоштовні або частково безкоштовні інсуліни. А все це через те, що МОЗ розробив і впровадив нові правила отримання пацієнтами інсулінів – замість механізму проведення тендерних закупівель тепер маємо механізм компенсації їхньої вартості аптекам (реімбурсації), коли пацієнти отримують препарати або повністю безкоштовно, або з доплатою. Все начебто чудово і правильно. Але така схема привела до того, що ціни на інсулін за затвердженим МОЗом реєстром зросли на 30-43%!

Це вплинуло і на потребу в фінансуванні закупівель інсуліну - за останні два роки вона збільшилась у понад півтора разу – з 1 до 1,6 млрд грн, а виділених з держбюджету 700 млн тепер вистачає тільки на 44% від загальної потреби. Проблему із рештою 900 млн Уряд пропонує вирішити областям самостійно. Та не всі вони мають такі можливості.

Наприклад, у Закарпатській області не вистачає 11,2 млн грн, у Мелітополі (Запорізька область) – 1 млн грн. У Миргороді Полтавської області через відсутність інсуліну 19-літній юнак впав у діабетичну кому. На Волині при потребі майже у 30 мільйонів гривень, з держбюджету профінансували лише половину.

У Харкові взагалі найкритичніша ситуація. Там люди вже пікетували мерію і зберуться на мітинг завтра, адже з міського бюджету не виділили ані копійки на фінансування інсулінів для діабетиків. МОЗ просто не зміг забезпечити їх ліками у необхідній кількості (виділивши небагато більше за 30% із 65 необхідних млн грн). І замість того, щоб спільно із областями вимагати виділення необхідної суми, МОЗ, як і зазвичай, переклав всю відповідальність на місцеву владу, і самоусунувся від вирішення ситуації.

Ще на початку року в Верховній Раді на круглому столі порушували це питання, проте й досі жодного кроку назустріч українцям МОЗ не зробило. Тому я, як народний депутат, вимагатиму від Уряду відкрити очі на ситуацію і нарешті вирішити її. Впевнений, одразу після зміни влади ми налаштуємо систему охорони здоров'я так, щоб кожен українець відчував що держава про нього дійсно дбає.

Міфи "медреформи": Міф #10. Держава захистить конфіденційну інформацію та персональні дані пацієнтів в системі e-Health

  • 20 серпня 2018
  • 76

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

МОЗ запустив так звану "медреформу" під гучні і всім зрозумілі гасла. Якщо їм вірити, медицина в Україні стане доступною, безкоштовною і якісною - такою, про яку українці і мріяти не можуть.

Ми з командою почали вивчати обіцянки МОЗа, і були шоковані- фактично кожна з них виявилася неправдивою, а "медреформа" МОЗа - націленою зовсім не на доступну і якісну медицину. Щоб кожен українець міг у цьому пересвідчитися, я з командою започаткував публічний проект - "МІФи "медреформи", у якому ми не тільки розвінчуємо створені МОЗом міфи довкола "реформи", а й розповідаємо про те, як буде насправді, якщо чинна влада доведе задумане до кінця.

Сьогодні я розвінчую 10-й міф "медреформи".

Підписання декларацій при виборі медичного закладу – інформаційна афера століття.

Пацієнт підписує декларацію і надає згоду на обробку своїх даних електронною системою охорони здоров'я (власником даної системи і адміністратором центральної бази даних). Амедичний заклад без його згоди передає дані в абсолютно іншу інформаційну систему - «електронну систему обміну медичною інформацією». Те, що це абсолютно різні інформаційні системи стає зрозумілим з тексту постанови КМУ «Про затвердження порядку Функціонування Електронної системи охорони здоров'я», яку прийняли 25.04, яка наказує провести включення і верифікацію даних з «електронної системи обміну медичною інформацією» в «електронну систему охорони здоров'я».

Як визначити момент, коли «електронна система обміну медичною інформацією» раптом стане «електронною системою охорони здоров'я»? До якої системи відноситься офіційний сайт електронної системи охорони здоров'я eHealth, що знаходиться за адресою https://portal.ehealth-ukraine.org/ і які дані там публікуються? На ці запитання відповідей немає.

Інформація до «електронної системи обміну медичною інформацією» надходить через посередника, який здійснив підключення медичного закладу - власника і оператора медичної інформаційної системи. Зараз таких посередників 8, які МОЗ відібрав за незрозумілими критеріями.

Правила роботи і відповідальність за забезпечення зберігання конфіденційних даних пацієнтів цими посередниками не визначені ніякими нормативними актами, немає типового/однакового для всіх операторів МІС договору між ними і медичними установами, в якому чітко визначається їхня відповідальність за збереження інформації та її доступність. Немає затвердженого регламенту роботи електронної системи охорони здоров'я, а той який є, затверджений громадською (!) організацією. У деяких випадках конфіденційна інформація українських пацієнтів у операторів МІС знаходиться за межами України.

Декларація на вибір медзаклада вступає в силу не в момент підписання між пацієнтом і медичним закладом, а тоді, коли медичний заклад підпише договір з НСЗУ на медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій. Так, персональні дані пацієнта вже зберігаються і обробляються і в самому медичному закладі, і в електронній інформаційній системі ще до того, як починає діяти згода.

Окрім того, кожен медзаклад зберігає екземпляр підписаної пацієнтом декларації та копії наданих ним документів (ідентифікаційного коду та паспорта) у паперовому вигляді (Зараз цю норму відмінили і немає необхідності подавати та зберігати паперові копії документів пацієнтів, але вона діє для персональних даних майже 11 млн. пацієнтів.). Власник даних (медзаклад) має організувати базу персональних даних у вигляді картотеки, офіційно її зареєструвати в державному реєстрі баз персональних даних, забезпечити упорядкування, збереження і режим доступу до картотеки. На селі на це немає ресурсів. З порушенням режиму зберігання персональних даних, навіть якщо таке порушення не привело до наслідків для пацієнтів (не відбулася їх крадіжка і несанкціоноване використання), медзаклад несе адміністративну відповідальність за ст. 188-39, 188-40 кодексу адміністративних правопорушень

Конфіденційна інформація і персональні дані українців повністю не захищені - держава не відповідає за їхнє збереження. Адміністрація і лікарі медичних установ, які взяли участь у кампанії з вибору сімейного лікаря не тільки несуть повну відповідальність перед пацієнтами за збереження їхніх персональних даних (яку вони фізично не можуть забезпечити), але і вже вчинили і продовжують вчиняти дії, які підпадають під ст.182 Кримінального кодексу і ст. 188-39 і 188-40 Кодексу адміністративних правопорушень.

Політика МОЗа призвела до закриття Кам’янсько-Дніпровської районної лікарні

  • 16 серпня 2018
  • 60

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Політика МОЗа призвела до того, що Кам’янсько-Дніпровська районна лікарня з 20 серпня зупинить свою роботу. Там лікарня була забезпечена субвенцією тільки на 60%, а у громад просто не вистачає грошей перекрити недофінансування. https://en-media.tv/zhiteli-ostanutsa-bez-medpomoshhi/

Подібна ситуація склалася і в моїх рідних Прилуках. Дефіцит бюджету міської лікарні у цьому році - понад 30 млн грн. Я вимагав додати фінансування, і він скоротився до 15, але цього замало – проблему потрібно вирішувати комплексно, бо вона з’являтиметься знову і знову.

У четвертому міфі медреформи, який ми з командою нещодавно розвінчали, я наголошував на тому, що центральна влада переклала відповідальність за розвиток і виживання медзакладів на місця, проте тільки в усному режимі. Насправді ж Закон говорить про те, що саме центральна влада має забезпечити функціонування медзакладів. Ми у «Батьківщині» знаємо, як централізовано вирішити ситуацію, проте, на жаль, це можливо зробити після зміни влади.

Тому поки ми маємо єдиний шанс на порятунок нашої лікарні – консолідувавши зусилля і місцевої влади, і керівництва лікарні, і громадськості. Ми вже маємо антикризисний «пакет», і тому я пропоную зібратися разом, щоб розробити покроковий план дій, щоб до кінця року впровадити його в життя і врятувати нашу лікарню.

Архів новин розділу
<< < жовт. 2018 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31