Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Новини публічної політики в охороні здоров’я

Валерій Дубіль: Влада не зацікавлена у порятунку важкохворих українців

  • 04 вересня 2018
  • 165

Чинна влада не зацікавлена у порятунку важкохворих українців, яким не може бути надана відповідна медична допомога в Україні.

Про це заявив народний депутат від «Батьківщини» Валерій Дубіль під час мітингу під стінами Верховної Ради, де сьогодні зібралися важкохворі українці з вимогою ухвалити законопроект №8035 щодо збільшення фінансування відповідної програми.

Політик зауважив, що цей документ політик подав ще у лютому, але він досі не ухвалений.

«Гроші, виділені на лікування українців за кордоном, яким не можуть допомогти в Україні, закінчилися ще три місяці тому. У МОЗ завідомо знали, що виділених у бюджеті на 2018 рік грошей не вистачить. Водночас 112 млн грн, які мали використати за програмою трансплантації в Україні, «зависли», адже МОЗ не почав її впроваджувати» , – пояснив політик.

Народний депутат від «Батьківщини» зауважив, на мітинг прийшли люди, для яких остання надія на виживання – рішення депутатів.

«Батьки тяжкохворих дітей зараз живуть під МОЗом у наметах, чекаючи на диво. За 2016-2017 роки, до отримання лікування, померла 31 людина. 31 життя через помилки чиновників! Вже цього року померло 7 осіб, з них – троє діток, які перебували у черзі на лікування. Тоді, як рішення про лікування МОЗ має ухвалити за два тижні, це затягується на місяці. Таке враження, що це робиться спеціально, щоб вже не було на кого витрачати державні кошти» , – обурюється Валерій Дубіль.

Народний депутат додав, що три з чотирьох комітетів вже підтримали законопроект №8035, залишився лише бюджетний комітет, який відбудеться вже завтра.

«Питання, яке можна вирішити фактично за дві години, відкрите вже не один місяць через безглузде управління державою чинної влади. Мій обов’язок як члена бюджетного комітету – зробити все можливе і неможливе, щоб переконати депутатів підтримати важкохворих українців. Це для мене зараз питання номер один» , – резюмував політик.

За матеріалами ba.org.ua.

Міфи "медреформи": Міф #13. Прості люди вже відчули позитивні результати роботи команди Супрун

  • 30 серпня 2018
  • 227

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Лобісти МОЗа в один голос повторюють: нова команда Міністерства вже вивела медицину на зовсім інший рівень, і це – тільки початок. Яким буде завершення вже можна побачити, проаналізувавши міф про те, що прості люди вже відчули позитивні результати роботи команди Супрун.

З приходом уряду Гройсмана і до керівництва МОЗа «реформаторської команди» Супрун, жителі нашої країни стали значно більше платити за охорону здоров'я з власної кишені. При цьому, український бюджет витрачає на медицину все менші суми.

Офіційні дані про витрати українців на охорону здоров'я можна подивитися на сайті Держстату. Їх враховують при веденні Національних рахунків. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/vvp/kkv_vvp/kkv_vvp_u/ksv_dg2017_u.htm Таблиця: «Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств за цілями у 2017 році».

У 2017 році з власних кишень українці заплатили за медичні послуги і ліки понад 109,1 млрд грн. Це на 46% більше, ніж при уряді Яценюка в 2015 році (74,7 млрд грн).

Через безглузде управління «реформаторів», людям доводиться за власні гроші купувати дорогі ліки, які повинні бути безкоштовними, але їх держава по 20 місяців не може отримати від міжнародних організацій. Люди змушені платити за аналізи в приватних лабораторіях через те, що в лікарнях немає необхідних витратних матеріалів та реагентів.

Зростання на 46% витрат домогосподарств на охорону здоров'я за два роки не пов'язаний з девальвацією гривні і загальним зростанням цін в Україні. Адже темп зростання витрат на медицину майже в два рази швидший. Інфляція в 2016 та 2017 роках роках була 12,4 і 13,7% відповідно, а гривня девальвувала за два роки на 23%.

На скільки ж більше ми почали витрачати на медицину з власної кишені у 2017 році? У 2016 році домогосподарства витратили на охорону здоров'я 87,1 млрд. Власних коштів. Виходить, що після приходу до МОЗа команди Супрун, ми стали платити за своє лікування на чверть більше (нагадаємо, у 2017 році ця цифра дорівнювала 109,1 млрд грн). І це при тому, що інфляція була лише 13,7%, а девальвація гривні тільки 11,5%. Навіть при порівнянні з постійним цінами 2010 року (тобто прибираючи фактор інфляції і девальвації гривні), за один рік особисті платежі за лікування кожного з нас збільшилися на 17%. У такий же спосіб порівнюємо 2016 і 2015 рік (також в цінах 2010 року) і бачимо, що тоді особисті витрати на лікування склали тільки 4,6%.

А що в цей час робить держава? Скорочує свою частку у загальному фінансуванні системи охорони здоров’я! І якщо ще навесні-влітку 2016 року при обговоренні Концепції реформування охорони здоров'я експерти говорили про те, що в Україні кошти державно бюджету в фінансуванні охорони здоров'я становлять 57%, а особисті кошти громадян - 40%, то у 2017 пропорція діаметрально інша. Тільки 40% витрат покриває держава, а 60% оплачують самі пацієнти.

Усі антилюдські «реформи» підуть в небуття після приходу нової команди

  • 29 серпня 2018
  • 77

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

МОЗ визнало свою помилку – лікарів в Україні дійсно не вистачає.

Ухвалений «реформаторським» законом механізм надання первинної меддопомоги тільки через лікаря загальної практики потребує наявності достатньої кількості цих лікарів. Інакше, медична допомога стає недоступною. І це ще раз підтверджує непродуманість провладної «мед реформи». Експерти з нашої команди попереджали про це МОЗ ще до голосування за законопроект.

Куди йти тим «зайвим» пацієнтам, яким фізично не вистачить лікарів? Це такий собі «вибір без вибору», як у цьому МОЗівському ролику – на 60 тис. населення міста при нормі у 2000 пацієнтів, 7 лікарів вистачить тільки на 14 тис.

 І ці цифри – реальні. Наприклад, у Талалаївському районі моєї рідної Чернігівщини на 12,5 тис. населення немає жодного сімейного лікаря. Навіть у Києві на 1 лікаря є 3,7 тис. пацієнтів замість обіцяних 2 тис.!

МОЗ пропонує створити робочі місця. Ким їх заповнювати, якщо «сімейників» виші випускають у недостатній кількості? А дипломовані спеціалісти їдуть працювати за кордон. Держзамовлення у вишах формує МОЗ. Фінансування медичних вишів також йде через МОЗ. Тож забезпечення лікарями – повна відповідальність МОЗу! Міністерство нічого не робить, щоб ліквідувати цей дефіцит.

Цей безлад потрібно прибирати. І впевнений, одразу після приходу до МОЗу нової команди, всі ці ганебні антилюдські «реформи» підуть в небуття. Українці заслуговують на якісну і доступну медицину!

Міфи "медреформи": Міф #12. Медицина стане доступнішою, бо кожен обирає лікаря, якому довіряє

  • 27 серпня 2018
  • 268

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Команда "реформаторів" медицини зараз запевняє: "медреформа" стартувала успішно і меддопомога вже стала доступнішою, бо кожен обирає собі лікаря, якому довіряє. Проте дійсність і факти говорять про інше. І сьогодні я розвінчую міф про те, що медицина в результаті тієї "реформи", яку впроваджує влада, стане дійсно доступною.

За задумом реформаторів, до 2020 року первинна меддопомога отримуватиме гроші за кількість підписаних декларацій, а спеціалізована – за подушним нормативом (після 2020 – перейде на фінансування за послугу). Тобто, весь цей час лікар отримуватиме заробітну плату не за фактично надану послугу, а за кількість пацієнтів. Причому, лікар первинки – в рази більше за вузького спеціаліста.

При цьому, заклади автономізуються – тобто, стануть самостійними державними підприємствами, які мають самі себе забезпечувати.

Ці фактори призведуть до того, що медицина стане недоступною. Чому?

Медичні установи первинного рівня отримуватимуть гроші тільки за надану первинну меддопомогу відповідно до кількості переданих у фінансуючий орган декларацій пацієнтів. При цьому, грошей на здійснення інших функцій - медичних послуг, не описаних у договорі, профілактичних заходів, медичних послуг для НЕ приписаних до медзакладу пацієнтів - медичний заклад не отримуватиме, а отже й не надаватиме.

Як наслідок - медичні кабінети у навчальних закладах влада залишає без джерела фінансування. У селах, віддалених від дислокації «екстренки», це стане справжньою проблемою, адже медпрацівники грають істотну роль в профілактиці, ранній діагностиці та наданні першої медичної допомоги в ургентних випадках.

Стоматологічні кабінети в сільських амбулаторіях і центрах первинної медичної допомоги в селах і маленьких селищах, а також містах, в яких немає лікарень закриють або стануть повністю платними – вони теж лишаються без фінансування. Це стосується консультаційних кабінетів лікарів-фахівців.

Коли медзаклад вторинного рівня (спеціалізована допомога) отримає господарську самостійність, то вже не матиме обмежень у скороченні штатів і оптимізації за рахунок ліквідації відокремлених структурних підрозділів - лікувальних відділень. Дохід медзакладу (центральної районної лікарні – державного чи комунального підприємства спеціалізованої меддопомоги) до 2020 року залежить тільки від чисельності населення (обсягу медичної субвенції, що перераховується їм місцевою владою) і не залежить від фактично наданих медичних послуг або доступності медичної допомоги (а саме доступність досягалася наявністю відокремлених відділень і консультаційних кабінетів).

Центральна районна лікарня є повним монополістом з надання медичної допомоги на певній території. Забезпечення функціонування відокремлених лікувальних відділень складає значну частину витрат медичного закладу. Природньо, що керівник під час перетворення медзакладу на державне або комунальне підприємство захоче ліквідувати/закрити відокремлені місцеві відділення центральної районної лікарні, які зазвичай існували в одному приміщенні чи будівлі з амбулаторіями первинної медичної допомоги територіально), або мали спільний персонал (співробітники відділень районних лікарень працювали в консультаційних кабінетах амбулаторій).

Доля закриття чекає і на відокремлені лікарські амбулаторії та ФАПи районних центрів первинної медико-санітарної допомоги. Центр ПМСД так само, як і центральна районна лікарня, є монополістом. Його фінансування також залежатиме від кількості підписаних декларацій. І він також почне економити – скоротить витратну структуру віддалених амбулаторій та ФАПів. Адже навіть у цьому випадку він отримає свої гроші за приписаних пацієнтів від НСЗУ – є ФАП у селі, чи немає.

Фактично, у маленьких селах, селищах і містечках це призведе до зниження доступності первинної медичної допомоги.

Міфи "медреформи": Міф #11. Часу на розробку комплексної стратегії немає - реформувати медицину можна вже зараз, хоча й поетапно

  • 23 серпня 2018
  • 100

За матеріалами фейсбуку Валерія Дубіля.

Минулого разу я пояснював, чому держава не захистить персональні дані пацієнтів у системі e-Health, а відповідальність ляже не на МОЗ, а на звичайних лікарів. Сьогодні поговоримо про черговий міф медреформи – зміни потрібно проводити негайно, тому можна обійтися й без комплексної стратегії реформування медицини.

Окремі рівні медицини пов'язані між собою одним кадровим потенціалом, єдиними джерелами ресурсів, маршрутом пацієнта. Зміна в одному компоненті (наприклад, реформа тільки первинки) призведе до розбалансованості всієї системи і недоступності інших видів медичної допомоги.

Так сталося під час проведення пілотних проектів з реформування охорони здоров'я в Донецькій, Дніпропетровській і Вінницькій області, а також у Києві в 2011-2013 роках. Тоді, власне як і зараз, основний акцент поставили на розвитку первинної медичної допомоги: зміни у її функціонуванні і концентрація ресурсів зробили інші рівні медицини недоступними. Потік пацієнтів змінився, а резерви для підтримки цих рівнів не передбачили. Утворилися великі черги (лікарі стали недоступними!), про якість годі й говорити - потрібно було обслуговувати більше людей за менший час.

Приблизно в такий спосіб нині проводять так звану «медреформу» - тільки не в окремих областях, а по всій території країни.

Влада обрала свою стратегію – значно збільшити фінансування тільки тієї первинної допомоги, яка буде працювати за новим механізмом. Інші рівні «зачекають». До чого це призведе (і вже призводить)?

1. Реальне фінансування спеціалізованої та екстреної допомоги не тільки не збільшилося, а навіть зменшилося. Його не вистачає навіть на просте виживання лікарень і поліклінік. Дефіцит - 30-50% від потреби. Чому? Бо збільшення фінансування «первинки» у 2,4 рази провели шляхом перерозподілу існуючих фінансів (а не шляхом загального паритетного збільшення фінансування або залучення нових джерел фінансування).

2. Спеціалізована допомога стане недоступною (див. Міф #1).

Велика кількість пацієнта на одного лікаря первинки (і нестача цих лікарів) призведе до того, що вони будуть перенаправляти їх до вузьких спеціалістів – необґрунтовано, щоб зняти з себе навантаження.

«Сімейник» також не зацікавлений надавати допомогу на дому, і це призведе до зростання викликів невідкладної допомоги. У тих регіонах, в яких немає єдиних диспетчерських і «екстренка» не об'єднана з невідкладною, навантаження збільшиться і на останню. Навіть зараз 30% викликів екстреної меддопомоги складають випадки із хронічними захворюваннями, а у 75% випадків госпіталізація не потрібна - тобто екстрена меддопомога працює не за профілем.

3. Вузькоспеціалізовані лікарі звільняться і підуть працювати на «первинку». Бо заробітні плати зростуть ТІЛЬКИ на первинці (в амбулаторіях ПМСД середня заробітна плата буде 6-10 тис. грн, а в лікарнях 4,5-5 тис. грн). А замінити їх немає ким.

Якщо переходу лікарів - вузькопрофільних фахівців - перешкоджає необхідність проходження перенавчання, то середній та молодший медперсонал активно змінює місце роботи.

Спеціалізована та екстрена (невідкладна як її частина) меддопомога залишаться без ресурсів. Хто надаватиме медичні послуги на вторинному рівні у той час, як навантаження різко зросте через збільшення направлень від первинки? Як покрити кадровий дефіцит при їхньому реформуванні через 2-3 роки?

Саме тому реформа охорони здоров'я не повинна бути фрагментарною. Не вийде реформувати тільки один рівень, не зачепивши решту. Не вийде реформувати один елемент системи - фінансування, якість медичних послуг, медикаментозне забезпечення. Реформа має бути комплексною, і перед її початком необхідно чітко визначити джерела ресурсів для її проведення (політико-соціальна, організаційна, кадрова, фінансова, матеріальна і технологічна).

Архів новин розділу
<< < груд. 2018 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31