Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Валерій Дубіль: Конкретні кроки, як можна знизити ціни на ліки

  • П'ятниця, 22 лютого 2019
  • 58

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на сайті KиевVласть.

Ціни на ліки невпинно ростуть, і далеко не кожний може їх придбати. Найгірше, що з кожним роком зростання тільки пришвидшується. За три роки середня вартість упаковки в українських аптеках піднялася на 54,5%, при цьому за 2018 рік на 18,6% (за 2017 тільки 14,7%). Інфляція ж за останній рік становила лише 9,8%, а зростання реальних доходів населення – ще менше.

Фармацевти стверджують, що через велику конкуренцію аптеки працюють собі в збиток, а середня торговельна націнка на ліки становить лише 6-7%. На диво, це менше, ніж ті обмежування в націнці, які вже існують для ліків з Національного переліку (25%), ліків, які купуються за державні кошти (10%) і ліків, які беруть участь у проекті «Доступні ліки» (15%). Останні існують спеціально для регулювання і зниження цін до максимально дозволеного рівня. Однак вони не спрацювали.

Як же тоді можна знизити ціни на ліки? Щоб відповісти на це запитання, пропоную спершу розібратись – як же влаштований ринок лікарняних засобів.

Найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгових націнок – не апогей. По-перше, дільці від фармпромисловості давно навчилися обходити обмеження на торгові націнки – з додатковим контрактом на продаж ліків. Укладаючи так звані «маркетингові угоди», продавець додатково виплачує аптечній мережі послуги із забезпечення пільгових умов для продажу ліків. Тобто аптекар за додаткові гроші розташовує ліки в зоні огляду пацієнта (зробить його помітнішим серед сотень ліків на аптечній полиці), запропонує його першим серед інших аналогів і так далі. Вартість таких «маркетингових» послуг в аптечних мережах може піднімати вартість ліків і на 30, і на 70%.

По-друге, вартість медпрепарату залежить не настільки від торгової націнки, скільки від того, за якою ціною він входить на ринок – ціни виробника чи ціни імпортера. При цьому для фармацевтичної промисловості рівень матеріальних витрат при виробництві ніколи не перевищує і 30%, а для оригінальних препаратів, які недавно вийшли на ринок, може становити навіть не десятки, а 1-3%. Решта – це компенсація інвестицій в розробку і виведення препарату на ринок, роялті і витрати на просування препарату на ринку (промоцію, в тому числі і описані вище «маркетингові угоди» і рекламу).

Реклама в ЗМІ, до слова, займає не останнє місце в формуванні ціни ліків: рекламні бюджети фармкомпаній складають основу рекламних надходжень наших провідних ЗМІ. Витрати на рекламу постійно зростають. Уявіть: за підсумками 2018 року, вкладення в рекламу ліків «аптечного кошика» збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком. Вони становлять майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% становлять витрати на рекламу!

Реальні кроки зі зниження ціни на ліки в Україні будуть наступними

Щоб реально знизити ціни на ліки потрібно почати регулювати не торговельні націнки, а ціну входу ліків на ринок – ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків. Низка країн світу доказала: зробити це реально.

Для регулювання цін входу на ринок для імпортних препаратів потрібно застосувати метод референтних або порівняльних цін. Тобто ціна імпорту препарату не може перевищувати ціну, за якою він ввозиться в інші, референтні країни.

Для регулювання цін на ліки, вироблені в Україні, на додаток до методики референтних цін, має застосовуватися і підхід щодо обмеження рентабельності виробництва медпрепарату.

Цим заходи не обмежуються – бізнес завжди знайде лазівки в будь-якій системі регулювання. Тому, для забезпечення значного стійкого зниження цін на ліки потрібно заборонити або істотно обмежити те, що формує основні невиробничі витрати в структурі ціни на ліки – рекламу ліків у ЗМІ і маркетингові угоди при роздрібному продажу ліків в аптеках. Тільки це дасть можливість знизити ціни на ліки майже вдвічі.

Для того щоб лікування за допомогою ліків – фармакотерапія – стало по-справжньому доступним для всіх пацієнтів, незалежно від їхнього соціального статусу, необхідно, щоб держава брала активну участь на фармацевтичному ринку. Вона має взяти на себе основну частину витрат на придбання пацієнтами ліків через систему реімбурсації – часткової або повної компенсації вартості пацієнтам препарату за рахунок бюджету.

Та зробити це потрібно не для «галочки» або піару, як зараз реалізується урядовий проект «Доступні ліки» (1 млрд грн на рік на цей проект це реальна крапля в морі аптечного ринку обсягом в 89 млрд). Реальний обсяг участі держави в ринку «аптечних продажів» і обсяг програми реімбурсації для того, щоб не на папері, а дійсно зробити лікування ліками доступним і це відчули всі пацієнти повинен становити не один, а 20 млрд грн.

При існуючій бюджетній моделі фінансування медицини це зробити нереально. Можливо тільки при впровадженні обов’язкового медичного страхування.

Чинна влада за свої роки правління показала: вона не буде робити нічого, щоб захистити своїх громадян. Тому цю формулу зниження вартості ліків в Україні ми розпочнемо впроваджувати одразу після президентських виборів.


Подiлитись посиланням:
Архів новин розділу
<< < бер. 2019 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31