Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Валерій Дубіль: У МОЗа має бути керівник, який несе відповідальність

  • Середа, 11 жовтня 2017
  • 119

За матеріалами блогу на lb.ua.

Призначити Міністра однієї з найважливіших галузей – галузі охорони здоровя вимагають не тільки народні депутати, а вся медична і пацієнтська спільнота. Наголошу: призначити Міністра – означає призначити відповідального. Бо півтора року, поки крісло пустує, жодна людина не  несе відповідальність за ту розруху, що панує сьогодні в галузі.

Не маю жодних особистих претензій до в.о. Міністра Уляни Супрун як до людини – вона волонтер, дійсно допомагала під час Майдану. Але – буду відвертий – на посаді в.о. міністра пані Уляна зі своїми обовязками не впоралася. Саме через відстороненість МОЗу від медичної спільноти, пацієнтів, галузевого парламентського комітету, від регіонів, у системі охорони здоров’я відбувається катастрофа.

У Міністерстві не працює апарат, відсутня планомірна поточна робота із взаємодії з іншими центральними органами влади і регіональними адміністраціями (навіть на технічному рівні немає єдиної системи документообігу). МОЗ не відповідає на листи і запити, не погоджує проекти нормативно-правових актів. Ми нарахували близько 10 провалів МОЗу, та це не просто провали – за кожним з них стоять життя людей!

Національний перелік ліків не враховує потреб пацієнтів

МОЗ обмежив перелік препаратів, що закупаються, закупівлею ліків, діюча речовина яких знаходитися в Національному переліку основних лікарських засобів. У результаті маємо відсутність ліків за багатьма напрямками: для лікування серцево-судинних захворювань (зокрема, гострого інфаркту міокарда), кровоспинних препаратів, антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ / СНІД, а також препаратів, що призначаються для лікування рідкісних (Орфа) захворювань, і ліків, які використовуються при трансплантації органів. Іншими словами, в цьому переліку відсутні сучасні, рідко застосовувані і дорогі ліки, життєво необхідні українським пацієнтам.

Регулювання закупівель на базі Нацпереліку мало діяти з 1 вересня, проте, усвідомивши згубність для пацієнтів впровадження своїх непродуманих ініціатив, МОЗ вийшов з пропозицією до Кабінету Міністрів про перенесення початку впровадження обмежень на 1 січня 2018 року.

Реімбурсація завалена

Спочатку на реімбурсацію з бюджету виділили 500 млн, попросили ще 200. Наближається кінець року, а використали близько 200 з копійками мільйонів.

Через непродуманий механізм реімбурсації, програма охопила тільки 9% із 14 млн пацієнтів, які потребують відповідного лікування. Щоб отримати рецепт, потрібно стояти у безкінечних чергах до сімейного лікаря. Їх штат у більшості регіонів реально ледве дотягує до 40%! З 20 тис. українських аптек у програмі беруть участь лише 6 тисяч. І в тих не завжди є в наявності необхідні пацієнту препарати.

Один пацієнт отримує компенсацію в розмірі 50 грн, а середня місячна компенсація для гіпертоніків становить 10-20 грн. При цьому пацієнти повинні доплачувати за препарати з власної кишені іноді майже 75% від їхньої вартості. Такі суми компенсацій виглядають, як принизлива «соціальна подачка», а не як успішно працююча соціальна програма.

Міжнародні закупівлі повні корупційних схем

Міжнародні організації, які мають займатися держзакупівлями ліків, вибрали безконтрольно. І діють вони теж безконтрольно – на їхніх рахунках до 20 місяців зберігаються кошти! Це вже говоримо не ми, народні депутати, – це написано у розгромному рішенні Рахункової палати щодо держзакупок ліків.

Ось і наслідки – програма імунопрофілактики за 2016-2017 роки зірвана, люди не отримують вакцини просто тому, що термін їхньої поставки – майже два роки! Ті самі тести для лабораторних досліджень за програмами СНІД, туберкульоз, дитяча онкологія, донорство, які повинні були бути закуплені на кошти 2016 року, досі не доставлені на місця. Смертність від ботулізму за останні 18 місяців підвищилася в три рази (в попередні 10 років помирав кожен тридцятий, за останні півтора року - кожен десятий з тих, хто захворів на ботулізм). Навіть за тими напрямками, за якими поставки препаратів частково здійснюються, проводити діагностику і лікування неможливо, бо немає окремих препаратів і неможливо забезпечити цілісні схеми лікування.

Публічні закупівлі лікарських засобів з реформуванням зачекають?

МОЗ представив на засіданні Кабміну Концепцію реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів. Документ складно назвати концепцією. У ньому не представлений комплекс заходів (концепція зміни правил здійснення закупівель, механізмів закупівель, організаційних механізмів, системи технічного та тарифного регулювання, державного контролю цін та ін.), який дозволить сформувати прозору систему функціонування ринку госпітальних продаж. Замість цього документ передбачає тільки створення єдиної центральної закупівельної організації під головуванням МОЗу і забезпечення її функціонування.

Це суперечить:

-         концепції децентралізації і територіально-адміністративній реформі;

-         основним напрямкам реформи охорони здоров'я, яка передбачає автономізацію (економічну самостійність) медичних установ, розвиток конкуренції і впровадження оплати за надану медичну послугу (принцип - гроші йдуть за пацієнтом);

-         основним положенням реформи державного управління (міністерства мають займатися галузевою політикою, і не виконувати адміністративні функції, у тому числі і прямо не управляти об'єктами державної власності)

Створення централізованої закупівельної організації та концентрація матеріальних і фінансових потоків в одній точці несе значні корупційні ризики.

Де госпітальні округи?

Несвоєчасність і непродуманість формування госпітальних округів а також спроба нарізати їх з «центру», не запитуючи людей на місцях, не чекаючи на завершення територіально-адміністративної реформи призвели до масових протестів і провалу цього необхідного починання.

Уряд планував повністю затвердити госпітальні округи вже до 1 лютого цього року, і впродовж року почати реалізовувати програму їхнього розвитку. На сьогодні навіть кордони госпітальних округів затверджені не в усіх областях. Там, де госпітальні округи і затверджені, їхні межі не дозволять їм розвиватися. Уряд і МОЗ, усвідомлюючи реальний провал своїх ініціатив, не пропонує жодних змін. Цей провал просто замовчали.

Люди помирають, не дочекавшись черги на операцію закордоном

Цього року на лікування закордоном виділено 203 мільйони, проліковано 74 людини, влітку – ще 186, проліковано 47 людей, і до кінця року потрібно ще 336 мільйонів для того, щоб пролікувати 113 людей (станом на 20 вересня). На одному з засідань парламенського бюджетного комітету замміністра Павло Ковтонюк навіть не міг сказати скільки людей стоїть у черзі! На наступний рік потрібно майже мільярд гривень, а в бюджет закладають всього 389 мільйонів! При цьому, в Україні не всі операції роблять. Люди помирають, не дочекавшись коштів на лікування!

Охматдит не добудовано

У Охматдиті могли б робити операції з пересадки кісткового мозку від неродинного донора, не відправляючи людей закордон, де одна операція вартує 100-150 тисяч доларів!

Перша черга нового корпусу (лікувальний комплекс площею більш ніж 26 тисяч квадратних метрів) мала бути запущена до 1-го червня 2017 року. Повністю завершити будівництво мали у 2018 році. Для цього в бюджеті 2016 було виділено 395 млн. грн, а на 2017 рік - 380 млн. Та ці дати однозначно будуть перенесені. Причина - повний провал процесу організації фінансування та проведення необхідних тендерних процедур з боку МОЗу.

Більше п'яти місяців Міністерство не могло підготувати паспорт бюджетної програми та відкрити фінансування за рахунок коштів бюджету 2017 року. Не зміг МОЗ виконати й інше доручення Кабміну - провести до 15 липня 2017 року нові тендери на придбання додаткового обладнання. Вони були в основному провалені, і станом на початок вересня, навіть не оголошені заново.

Лікарі звільняються і масово їдуть закордон

Заборгованість із виплати зарплати лікарям становить вже понад 800 млн грн, причому до кінця року на заробітні плати потрібно ще 2,8 млрд грн. З країни вже виїхало 66000 лікарів. В Інституті раку, наприклад, через глобальне недофінансування, переводять людей на 0,25-0,5 ставки. Звільняється медична еліта!

Нині в Україні одних тільки сімейних лікарів не вистачає 13-18 тисяч! При цьому, субвенція на медицину у наступному році не збільшиться. Звідки візьмуться обіцяні високі зарплати? З кишень простих українців.

Пілотний проект по зміні фінансування інститутів НАМНУ завалений

Мета проекту - впровадження нових механізмів фінансування медичних установ: перехід від прямого фінансування витрат клінік на закупівлю у них конкретних медичних послуг. Від успіху «пілота» залежить майбутнє реформування всієї системи охорони здоров'я - адже саме це (перехід на оплату за конкретно надані послуги) і є наріжним каменем реформування.

Пілотний проект завалений, бо МОЗ не затвердив методику розрахунку тарифів на медпослуги і не виконав у повному обсязі жоден з чотирьох пунктів доручень. Не розроблена маршрутизація пацієнтів, типовий договір, методика розрахунку тарифів на медичні послуги. Стартувати він мав у чотирьох інститутах 1 червня, потім відстрочили старт на 10 вересня, згодом перестали вказувати точну дату.

А як МОЗ впорається з переведенням на оплату за надання послуг всіх районних та обласних лікарень протягом 2018-2019 років? Адже саме це і передбачає поданий до ВР на друге читання законопроект №6327.

Законопроект 6327 – не реформа, а пограбування регіонів

Насамкінець, сама «реформа». Слово «реформа» недарма написав у лапках, бо законопроект 6327 – це насправді не реформа. Це законопроект однієї програми, який у першому читанні прийняли кнопкодавством. Його положення неконституційні, і зараз його перекладають з тижня на тиждень, бо під нього немає голосів!

У рамках «децентралізації» (знову у лапках), у регіонів забирають субвенцію і передають її на один центральний орган (ЦОВВ), який зосереджує у себе близько 70-80 мільярдів (цифра зростатиме щороку) під керівництвом Кабміну. Всі лікарні – районні, міські, обласні, а також лікарі стоятимуть з простягнутою рукою, бо цей орган буде вирішувати кому, коли і як платити, і ще сам себе перевірятиме.

Про перехідний період у законопроекті «забули», а що робити, якщо система завалиться? Згадаємо про експеримент з інститутами, про який я писав вище. Це – тільки 4 інститути, а 6327 закон передбачає зміни в усіх медзакладах країни!

Що, наприклад, робитимуть малонавантажені лікарні в віддалених місцях, якщо медичної субвенції не буде, а ЦОВВ буде оплачувати тільки медичну послугу? Вірно, закриватися. Це остаточно добє медицину в селі. Крапка.

МОЗ має очолити керівник, який візьме за себе відповідальність і налагодить роботу, зосереджену на результат, а не на рекламні ролики! Саме тому ми підписали позов до суду на Гройсмана, щоб стимулювати Кабмін вирішити питання у галузі, яка є сьогодні однією з найважливіших.

Подiлитись посиланням:
Архів новин розділу
<< < жовт. 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31